Рожевий пелікан (Pelecanus onocrotalus Linnaeus, 1758) – один з найбільших птахів орнітофауни України і, безумовно – один з найбільш вражаючих своєю незвичною зовнішністю та поважністю. Маса тіла дорослого птаха – до 11,5 кг, розмах крил – 245-295 см. Харчується птах виключно рибою, в день йому потрібно 0,9-1,2 кілограмів. Часто рожеві пелікани здійснюють колективне полювання на рибу, вишиковуючись у півкільце та заганяючи невеликі косяки риби на мілину. В такому полюванні подекуди можуть брати участь і баклани, пікіруючи згори на зграю риби і підганяючи її до пеліканів. Найближчі місця гніздування – дельта Дунаю та Чорноморський заповідник. Зимують птахи в південно-Східній Азії та екваторіальній Африці. Рожевий пелікан занесений до Червоної книги України, де має статус – зникаючий, крім того охороняється Бернською та Боннською конвенціями.

На території Нижньодністровського національного природного парку можна зустріти літуючих особин, які не розмножуються, а лише харчуються та відпочивають. Основні місця скупчень пеліканів – північна частина Дністровського лиману, верхівʹя Карагольської затоки, озеро Біле. Так як чисельність літуючих рожевих пеліканів залежить в основному від кормової бази та фактору турбування – її значення можна використовувати як один із індикаторів стану водно-болотних угідь і для оцінювання величини антропогенного навантаження. В цьому році кількість рожевих пеліканів на території парку – близько двох тисяч особин, це майже вдвічі більше ніж в минулому році. Такий високий рівень чисельності може вказувати на достатню кормову базу та зменшення фактору турбування.

Місцеві жителі та відвідувачі парку мають можливість також зробити внесок в охорону цього рідкісного виду. Для цього потрібно не турбувати птахів в місцях харчування та відпочинку, не намагатись фотографувати їх з близької відстані, з розумінням ставитись до охоронної діяльності парку та поширювати серед знайомих інформацію про рідкісних та вразливих птахів України. Турботливе ставлення до природи дасть змогу милуватись видовим різноманіттям пониззя Дністра і нам і нашим нащадкам. Текст, фото: м.н.с. наукового відділу Нижньодністровського НПП Пацьори А.О.