РУБРИКА: АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю

На часі

Микола РОЖЕНКО:

ВИРІШЕННЯ УСІХ ПРОБЛЕМНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПИТАНЬ ЛЕЖИТЬ У ПЛОЩИНІ ПОВНОГО ПОРОЗУМІННЯ З МІСЦЕВИМИ ЖИТЕЛЯМИ 

Нещодавно Нижньодністровський національний природоохоронний парк відзначив 7-му річницю з Дня свого заснування. За цей час відносини громади міста з парком переживали етапи злету та падіння. Від непорозуміння до відкритої конфронтації, від взаємних претензій до намагання налагодити співпрацю. На сьогодні, з приходом до керівництва парком директора Миколи Васильовича Роженка в наших відносинах намітився серйозний прогрес. Зокрема, мова йде про намагання питомої частини громади міста отримати право збудувати набережну поряд зі штучним каналом, який свого часу був створений громадою міста. Ми вирішили скористатися Днем народження парку, як інформаційним приводом поставити деякі запитання, які цікавлять біляївців, директору парку Миколі Васильовичу Роженку.

? Миколо Васильовичу, Ви очолили адміністрацію парку не так давно. Проте отримали у спадок цілий шлейф негативу місцевих громад до діяльності парку. Яким чином намагатиметесь переламати цю ситуацію та повернути довіру жителів до діяльності парку?

М.В. Дякую за дуже влучне запитання і, як на мене, вкрай важливе, оскільки рахую, що без залучення місцевих громад до збереження природи Дністра усі наші кроки у цьому напрямку будуть марними. Отже, є на сьогодні єдиний та перевірений спосіб переломити цю ситуацію - це усі складні питання вирішувати максимально відкрито по відношенню до громад через залучення їх представників до участі, скажімо, у природоохоронних рейдах, де на власні очі люди зможуть побачити і проблеми парку, і шляхи, як парк їх вирішує. Наприклад, боротьба з браконьєрством на порядок ефективніша при залучені громадськості. Тобто, через низку спільних заходів по збереженню унікальних природних комплексів Дністра до сердець мешканців шлях найкоротший.

? Під час екологічної акції з висадки дерев берегом річки Турунчук жителі, які взяли участь в суботнику, мали змогу поставити запитання до Вас. Якщо можна, я їх повторю, а Ви вже на загал всієї громади дайте на них, будь ласка, відповіді, оскільки ці питання на сьогодні є актуальними для всіх мешканців міста. Перше, це, звісно пожежі територією парку, від яких потерпають і люди, і тварини. Що з цим робити, як зарадити цій біді? Я, як корінна біляївчанка, звісно, пам’ятаю, що і в моєму дитинстві пожежі час від часу траплялися. Однак ситуація, на мій погляд, погіршується.

М.В. Пожежі у плавнях - явище постійне. Останнім часом їх стало не тільки більше, вони стали масштабнішими. Це трапилось виключно в результаті накопичення великої кількості залишків очерету на території плавнів. Негативну роль у цьому відіграло також суттєве зневоднення плавневих систем в результаті зарегулювання Дністра. За таких умов уникнути загоряння майже не можливо. Тим більше, не можливо загасити пожежу у плавнях, куди доступ техніки суттєво обмежений. Вихід із цієї ситуації може бути тільки один - ефективне використання очерету в якості палива, буд. матеріалів, корму для тварин та ін., як це робили віками наші пращури. За останні 20 років значні ділянки плавнів у межах Біляївського району стали заповідними у зв'язку с тим, що в 90-х роках минулого століття було створено заповідне урочище "Дністровскі плавни" і запровадження іншої, крім заповідної зони парку, тут неможливе. На мою думку, це було помилкою, населення втратило можливість традиційного природокористування, що призвело до величезного накопичення органіки, а це головна передумова виникнення любої пожежі. 

? Цікавило людей питання унормування роботи приватних перевізчиків, які вивозять людей відпочивати на острови, але не несуть відповідальності щодо прибирання території після відпочиваючих, мало хто з них офіційно зареєстрував свою діяльність. Які у адміністрації парку є засоби впливу на таких перевізчиків? Також цікавить, яким чином адміністрація парку може впливати на браконьєрів, які, на жаль, не переводяться?

М.В. На жаль, безпосередньо на перевізників впливу у адміністрації парку не має. Але на тих рибалок, яких вони перевозять до заповідних зон зокрема, наш вплив такий, як на будь-якого порушника законодавства. Щодо браконьєрів, то це проблема, яка існувала у пониззі Дністра завжди і щоденно інспектори парку спідкаються з цим злом. Тільки за неповний рік ними вилучено десятки кілометрів сіток та інших незаконних знарядь лову. Складено десятки протоколів на порушників на території парку. Але позитивних результатів (зменшення випадків браконьєрства) ми змогли досягти тільки тоді, коли почали залучати до проведення природоохоронних заходів громадськість та ЗМІ. На мою думку, це той важіль, з допомогою якого ми це зло на теренах Нижнього Дністра мінімізуємо. 

? Миколо Васильовичу, ще одне питання, яке гостро обговорювалося минулого року – переведення частини землі, яка увійшла в межі парку, але межує з містом Біляївка, в зону стаціонарної рекреації. Мета міської ради – збудувати на цьому місці набережну для прогулянок та відпочинку жителів Біляївки, місце для облаштованого громадського пляжу. Позиція адміністрації парку в цьому питанні – лояльна до бажань нашої громади, хоча було багато дискусій. Якими мотивами Ви користувалися, визначаючись зі своєю підтримкою громади міста Біляївка? 

М.В. По-перше, мій мотив базується на простих та зрозумілих речах, зокрема, місцеві жителі є тими представниками нашого суспільства, які максимально мотивовані у збережені природи рідного краю і всі думки про те що, ними будуть нанесені суттєві збитки природі, я відкидаю остаточно. Місцеві жителі у минулому сформували власноруч ті природні комплекси, які зараз тут утворились і мають повне моральне право вносити певні корективи у використання цих територій.

І саме головне - жителі місцевої громади мають такі ж права на життєвий простір, як і решта представників природних комплексів. Тому я переконай, що нехтувати потребами людей, та ще й з незрозумілими цілями, це шлях у нікуди і ми ним рухатись не збираємось.

На мою думку, вирішення усіх проблемних екологічних питань лежить у площині повного порозуміння з місцевими жителями та може бути реалізовано за їх підтримки. Отже, проаналізувавши усі зазначені позиції було прийнято рішення щодо повної підтримки намагань громади змінити своє життя на краще та створити умови для збереження природи. 

На фото: Засідання науково-технічної ради. Біляївський міський голова Бухтіяров Михайло Петрович під час дискусії стосовно зонування частини території парку, яка прилягає до м.Біляївка. На сьогодні Біляївська міська рада вже розпочала процес виготовлення документації на будівництво набережної. Вже є перший проект ескіз-схеми майбутньої набережної, трішки згодом він буде винесений на розсуд громадськості. Як і було обіцяно, жодне з рішень стосовно цієї території не прийматиметься без обговорення з громадськістю міста. Фото з архіву ННПП 

Буквально минулого тижня активісти міста та працівники парку провели спільну екологічну акцію. Чи плануєте Ви продовжити таку співпрацю в майбутньому?

М.В. Минула акція, що відбулась на березі Турунчука, започаткувала дуже важливий напрямок діяльності парку у співпраці з місцевим населенням. Це той шлях, по якому потрібно рухатись до повної довіри один до одного. За один день фактично не тільки були висаджені дерева, що у майбутньому буде сприяти покращенню екологічної рівноваги у межах району, за один день було сформовано початок нового, корисного для природи Дністра громадського руху щодо збереження свого природного простору.

Зрештою від слів про любов до природи значна кількість людей просто прийшла на берег річки і зробила вкрай корисну справу. Рахую, що це тільки початок гарних та корисних спільних справ між парком та громадами.

? Ваша побажання жителям нашого міста, адже вони теж, в якомусь сенсі іменники разом з парком, який, нагадую, відзначив сьому річниці з дня заснування.

М.В. Жителям Біляївки я щиро бажаю небайдужості у серцях до тієї унікальної дарованої Богом краси Дністровської дельти. Я бажаю усім жителям душевної рівноваги, яка виникає у людей тільки за умови збереження природного простору, де вони мешкають. Тому ще раз бажаю усім жителям гармонії з природою і вона вам неодмінно віддячить. 

Інтерв’ю записала Галина Халимоник

 

На фото: директор ННПП М.В.Роженко з одним з найменших учасників суботнику з висадки дерев берегом річки Турунчук

Газета "Вісті Біляївки" від 21 листопада 2015 р. ЗАВАНТАЖИТИ

Для довідки

Нижньодністровський національний природний парк розташований на території трьох районів Одеської області – Білгород-Дністровському, Біляївському та Овідіопольському.

Площа: 21311,1 га в тому числі 3700 га земель, які надаються у постійне користування, і 17611,1 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів на яких здійснюється традиційна господарська діяльність з дотриманням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Нижньодністровський національний природний парк - установа, створена відповідно до Указу Президента України від 13.11.2008 № 1033 «Про створення Нижньодністровського національного природного парку» з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів пониззя ріки Дністер.

Ядром національного парку стало заповідне урочище Дністровські плавні площею 7620 га створене відповідно рішенню Одеської обласної ради 1 жовтня 1993 року.