Тисячі років з середини квітня у плавнях Дністра починається розмноження птахів, нерест риб, відтворення амфібій та інших гідрофільних тварин. У цей час підтоплені ділянки плавнів, заплавних луків перетворюються на природні пологові будинки. Успіх родів залежить від кількості води на зазначених вище ділянках. Це лімітуючий фактор для всіх водолюбивих тварин.  Вода зараз тут, без перебільшення, на вагу золота. В результаті руйнування природного перебігу гідрологічних циклів у басейні Дністра тільки незначна частина територій його заплави, що безпосередньо межує з Дністровським лиманом, зберегла природні ландшафти з нечисленними плавневими озерами, на яких ще жевріє життя. Вітри південно-східних румбів суттєво підтопили ці території, врятувавши від голоду тисячі мігруючих птахів. Прирусловий вал по правому березі р. Дністер утримував безцінну воду у прилиманних плавнях. В результаті проведених меліоративних заходів, що виконані у рамках проектів ENVSEC/ОБСЕ/ЕЭК ООН/ЮНЕП «Восстановление экосистем для смягчения риска паводков и улучшения сотрудничества между странами в трансграничных бассейнах рек Восточной Европы» та «Изменение климата и безопасность в бассейне реки Днестр» вже багато днів поспіль ця безцінна вода просто скидається у р. Дністер. Тисячі кубічних метрів води бездумну і злочинно по відношенню до всього живого у плавнях залишають плавневі системи, підписуючи їм вирок. Відбувається значне зневоднення цих територій. І це не зважаючи на те, що Державна районна адміністрація Білгород-Дністровського району не погодила виконання проекту, а запропонувала ще раз повернутись до обговорення цієї важливої проблеми для плавнів Дністра. Керівником проекту такі пропозиції були знехтувані. Відбувається фактичне знищення природних комплексів Нижнього Дністра.  У який спосіб - пропоную переглянути.  

Ще декілька років тому такі слова, як зміна клімату, посуха сприймались дещо віртуально і кожен десь далеко у глибині душі сподівався, що минеться. Сьогодні, кожен день спостерігаючи за глобальними, незворотними змінами гідрологічного режиму Нижнього Дністра, розумієш – не минеться. Все тугіше стискає плавні кільце висушених заплавних луків. Територій, без яких і годі думати про екологічну рівновагу цих унікальних природних комплексів. Відсутність підтоплених територій у плавнях Дністра – це вирок для коровайки, косаря, сірої гуски, багатьох видів куликів. Це вирок для карася і коропа, ляща і плітки - риб, якими завжди славились ці території. І цей перелік можна продовжувати.

Чи є вихід із ситуації, що склалась. Вихід є – це відверта дискусія вчених, громадських активістів, практиків, користувачів. Без піару, виключно на основі глибокого розуміння процесів, що відбуваються та пропозиції до виконання заходів, що можуть реально змінити ситуацію у бік покращення.

Наприклад, якщо зрозуміло, що у необхідних обсягах Дністер вже не отримає води ніколи, або майже ніколи (а про це свідчать дуже багато прогнозів), потрібно для збереження заплавних ділянок розглядати механізм раціонального використання того водного ресурсу, що є. Перший крок має бути у напрямку вивезення величезної кількості органіки з територій Нижнього Дністра. Такі дії неодмінно призведуть до природного їх підтоплення при тих скидах води з Дністровського водосховища, що є зараз і, як наслідок, відтворення заплави Дністра. Не кажу вже про неймовірну цінність цієї органіки для сільського господарства. Розумію, що такі пропозиції надто амбітні. А що робити, якщо іншого шляху не існує.

На фото: охоплені посухою ділянки заплавних луків, що межують з Карагольською затокою. 9.04.2016 р.

Значні порушення гідрологічного режиму басейну р. Дністер суттєво вплинули на перерозподіл у просторі усіх без виключення представників тваринного світу. Та найбільших змін зазнали представники орнітофауни. На фоні значного зменшення загальної чисельності більшості видів водоплавних та коловодних птахів, відбулись значні зміни традиційних добових міграцій від місць розмноження до ділянок годування, адже птахи дуже чутливі до зміни рівнів води в плавневих системах і заселяють зазвичай ті, де зберігається відносно стабільний її рівень.

Саме таким вимогам відповідають ділянки, де відбувається скид стічних вод у верхів'ях Карагольської затоки. Зараз саме тут найбільша щільність гніздування сірої гуски в плавнях Дністра. Тут знаходять прихисток лебеді, частина з яких також облаштували свої гнізда. Під час міграцій тут можна побачити зграї куликів, чирянок, крижнів, норців та інших представників пташиного царства. Вдень і вночі зараз тут не вчухає галас лисок, які також зупинились тут на період гніздування. Ще декілька днів і над цими ділянками закружляють коровайки у пошуках підтоплених мілководних ділянок.

На жаль, значне скупчення багатьох видів птахів на ділянках, де якість води на багато гірша ніж будь де у плавнях, свідчить лише про те, що кризові явища у пониззі Дністра продовжуються і зменшити їх може тільки репродуктивний весняний попуск з Дністровського водосховища. Залишається на це сподіватись.

9 квітня 2016 р.

Пониззя Дністра, мов намисто, оточують неймовірної краси природні ландшафти, що дивом вціли на півдні України. Невеличкі цілинні ділянки степу, що зі сходу оточують Карагольську затоку, виглядають неймовірно гарно саме весною, адже вже за місяць літня спека тут залишить тільки спогади від чарівної краси, утвореної весняними квітами. Природні яри та балки з заростями квітучого терену та гліду надійно сховають багатьох мешканців цих територій. На глиняних вертикальних стінах знайдуть прихисток сиворакши та бджолоїдки, які є окрасою місцевої орнітофауни. В хащах терену та гліду, в глибоких ярах будуть очікувати на свою здобич шакали і активно відстоювати ці території в боротьбі з лисицями. Мов блискавка, розітне навпіл крутий схил тінь кібчика і з жахом сполохне до рятівних кущів шипшини горобина зграя. Життя продовжується і вирує! Яке щастя все це бачити!

9 квітня 2016 р.

Сьогодні прийняв участь у засіданні Національної екологічної ради України, яке відбулось під головуванням Тимочко Тетяни Валентинівни. Головним питанням порядку денного було розгляд підстав не продовження контракту 8 директорам природних парків та заповідників. Мав змогу особисто викласти ситуацію щодо кадрової політики у Нижньодністровському національному природному парку присутнім. Особисто надав інформацію з зазначеного питання народному депутату України, заступнику голови комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Недаві Олегу Анатолійовичу, який прискіпливо знайомився з кожним епізодом звільнення директорів, нібито у зв'язку з закінченням терміну дії контракту. 
 
На засідання були також запрошені директор Департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України Іваненко Ігор Борисович, який ґрунтовно пояснив присутнім механізм продовження контрактів з зазначеними директорами.
 
 
Микола Роженко,
Голова наукової ради Одеської обласної організації ВЕЛ
 
Джерело: