Зневоднення плавнів Дністра, в результаті його зарегулювання, є головною причиною більшості екологічних проблем, що утворились на згаданих територіях за останні десятиліття. 

Після проведення круглого столу з обговорення питання обводнення плавнів Дністра 26.02.2016р., стало зрозумілим, що питання обводнення плавнів вивчене вкрай недостатньо, запропоновані заходи є проблемними, у зв'язку з чим РДА Білгород-Дністровського району звернулась до національного спеціаліста проектів ОБСЕ Ганни Плотникової листом від 14.03.2016 р. №01-43/1151 з пропозицією додатково обговорити питання обводнення плавнів Дністра.

 Зневоднена ділянка заплавних луків 3.04.2016 р.

Замість залучення до обговорення зазначеного питання фахівців, з метою прийняття обґрунтованого рішення, виконавці проекту "Обводнение плавней – важнейшее условие сохранения экосистем дельты Днестра" поспішили якомога швидше "закопати" європейські кошти в плавнях, продовжили так зване розчищення каналів, з'єднавши річку Дністер з прилиманними плавнями і фактично їх суттєво зневоднили, оскільки станом на сьогодні ці природні системи розміщені у різних гідрологічних зонах і їх об'єднання потребує ґрунтовного вивчення.

В результаті меліоративних робіт, по ніби-то обводненню плавнів Дністра, у відповідності до проекту ОБСЕ , зневоднена значна територія Нижнього Дністра, що призвело до висихання мілководних ділянок плавнів, які конче потрібні багатьом видам тварин дністровської дельти. За одну добу з 02.04. по 03.04.2016 р. рівень води на заплавних ділянках знизився майже на 10 см. Це фактично вирок прилиманним плавням та більшості його мешканцям. Мілководні ділянки дельти - найпродуктивніші у весняний період, зневоднені щонайменше на половину і цей процес продовжується.

Відповідна інформація буде найближчим часом надана до відповідних державних структур для вжиття необхідних заходів щодо припинення робіт по "обводненню" плавнів до з'ясування усіх обставин появи негативних змін у плавнях Дністра.

На відео ми показуємо, як плавні віддають останню, вкрай дефіцитну воду Дністру, яку отримали у результаті нагонних явищ з Дністровського лиману, залишаючись приреченими на висихання, а більшість їх мешканців - на загибель.

Саме так хочеться узагальнити результати екологічних форумів, що були проведені на початку року за ініціативи голів державних адміністрацій Біляївского, Овідіопольського та Білгород-Дністровського районів: 

1. Екологічний форум "Сучаснисний стан та перспективи розвитку Нижньодністровського національного природного парку" (27 січня 2016 р., м. Біляївка).

2. Екологічний форум "Перспективи та заходи, спрямовані на екологічне стале природокористування у акваторії Дністровського лиману»" (смт Овідіополь, 02 лютого 2016 р.).

3. Екологічний форум "Природні ресурси Нижнього Дністра у межах Білгород-Дністровського району, шляхи їх збереження та сталого використання" (17 лютого 2016 р.).

За результатами обговорень прийнята резолюція екологічних форумів з метою всебічного вивчення екологічної ситуації на згаданих територіях та ролі місцевих громад у збережені та раціональному використанню природних ресурсів у межах територій Нижньодністровського НПП.

Інформуємо про шляхи реалізації пунктів зазначеної резолюції.

Станом на сьогодні, у межах кожного району створені ініціативні групи (ядро громадської ради) по налагодженню взаємодії громад з адміністрацією Нижньодністровського НПП у питаннях збереження та раціонального використання природних систем.

Підготовлені листи до адміністрації Нижньодністровського НПП в частині ознайомлення керівником парку громад про перспективи розвитку парку.

Громади, що погодили включення своїх земель до складу парку, відпрацьовують дієвий механізм впливу на забезпечення їх збереження та сталого використання через участь своїх представників у заходах, направлених на збереження природної спадщини.

Наступним важливим моментом впливу на організацію виконання природоохоронних заходів на цих територіях є безумовно вплив громад на призначення керівника національного природного парку. Тут є безліч механізмів. Усі, станом на сьогодні, не досконалі та все ж таки рухатись у цьому напрямку, на думку учасників форуму, потрібно.

Перший крок, який заплановано здійснити у відповідності до резолюції форумів, має бути презентація програми дій та розвитку парку місцевим громадам кандидатами на посаду директора парку з обов’язковим визначенням термінів вирішення тих чи інших заходів.

Зазначення майбутнім керівником свого особистого бачення причин утворення екологічних проблем на теренах Нижнього Дністра та надання власних пропозиції щодо їх вирішення. Такий підхід є єдиним шляхом отримання фахового керівника, який потенційно може створити ефективну команду з вирішення задач, що покладені перед парком державою.

Без цієї норми парк і далі буде рухатись в напрямку щорічної зміни директора у пошуках максимально прийнятного для Мінприроди кандидата (не плутати з максимально ефективним), втрачаючи при цьому імідж природоохоронної установи.

Можливість громадам визначитись з пропозиціями по кандидатам на посаду директора парку і через певний час ознайомитись з виконанням задекларованих планів певного кандидата є не що інше, як налагодження ефективної співпраці між владою та громадою. Глибоко переконаний, що даний підхід є ключом для вирішення цілої купи проблем, пов’язаних з стосунками місцевих громад та адміністраціями національних парків, але тільки за умови, що він буде носити відкритий характер на усіх щаблях влади.

Кроки, які зазначені, є першими на шляху посилення впливу місцевих громад на діяльність національного парку і в подальшому будуть удосконалюватись. Маємо надію на те, що такі кроки будуть підтриманні Мінприроди і зрештою баланс інтересів між збереженням природних комплексів та раціональним їх використанням буде знайдено. 

Микола Роженко

ЗАВАНТАЖИТИ РЕЗОЛЮЦІЮ ТРЬОХ ФОРУМІВ

Інформація про вилучені знаряддя лову на території Нижньодністровського НПП вселяє надію на те, що незаконне використання природних ресурсів буде мінімізоване. Поява системної інформації про виявлення порушень природоохоронного законодавства на території парку переконливо свідчать щонайменше про дві речі:

- Екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря виконує свої обов'язки перед державою і не грає у "договорняки", що само по собі вже великий плюс для природи взагалі.

- Керівництво Нижньодністровського національного природного парку продовжує "не бачити", як знищується природний ресурс парку. Така позиція цілком прогнозована, як і те, що вона не вічна.

19 березня пішов з життя великий друг природи взагалі і природи Нижнього Дністра зокрема, Овсій Павлович Костецький.

Великий життєлюб, безмежно відданий справі збереження природи, він понад 40 років працював лісником Старокозацького лісництва.

Ще з далеких 80-х років минулого століття мав щастя співпрацювати з цією по-справжньому легендарною людиною в справі збереження природи рідного краю. Сьогодні я вдячний долі за те, що мав змогу багато років отримувати безцінні поради, які йшли з самих глибин його власного розуміння природних процесів, що відбувались поруч з ним.

Заказник "Лиманський". Нижньодністровський національний природний парк.

Переконаний, що все, що ми сьогодні будемо усвідомлювати з того, що зроблено цим справжнім патріотом своєї землі, буде тільки незначна частка від того, на що Овсій Павлович поклав все своє життя.

Кожний його крок по Землі - це взірець того, як потрібно дбати про природу, про її збереження та відтворення. Він не тільки оберігав створені природою мальовничі куточки рідного краю - він створював їх сам. І сам, не шкодуючи нічого, їх оберігав. Саме так у пониззі Дністра з'явилось на березі Дністровського лиману одне з чудес природи Одещини - заказник "Лиманський", який згодом став окрасою Нижньодністровського національного природного парку.

Депутат обласної ради, районної ради багатьох скликань, почесний громадянин Білгород-Дністровського району, він, не шкодуючи часу та сил, усе своє свідоме життя намагався достукатись до кожного з нас з одним проханням - збережіть!

Збережіть те, що подароване нам Богом і що належить майбутнім поколінням.

Саме тому з перших днів створення Нижньодністровського національного природного парку він стає його вірним і надійним другом. Жодного заходу, що проводив парк, не відбувалось без активної його особистої участі .

Найкращою пам'ятю Овсію Павловичу буде продовження його справи. Справи збереження неповторної краси природних ландшафтів нашого краю. На що ми не пошкодуємо а ні часу, а ні здоров'я, а ні посад.

Директор Нижньодністровського НПП вітає з Днем народження Овсія Павловича Костецького. 2015 р.

Сьогодні, коли плавні Дністра продовжують перетворювати на бізнес-майданчики для наближених, продовжують хижацьки їх знищувати, нам, як ніколи, не вистачає Овсія Павловича. Його безкомпромісного слова і конкретного діла, його принципової, чесної та відвертої позиції.

Наша пам'ять про Овсія Павловича, наші справи будуть найкращою відповіддю тим, хто ще не схаменувся і продовжує по-хижацькі дивитись на природу Нижнього Дністра. І поки жива пам'ять про людину, живе і людина і її справа.

Продовження справи Овсія Павловича - наш святий обов'язок перед природою. І ми будемо це робити, поки буде вистачати сил.

Вічна Тобі память, наш дорогий Друг. Справа Твоя буде жити вічно!

Микола Роженко

Інтерв'ю з О.П. Костецьким від 24.07.2009, газета "Порто-Франко", Номер 28 (973)

 

Весна цього року у плавнях Дністра з перших днів почувається господаркою і сприяє активному відновленню життя. На повну господарює на ділянках заплавних луків, які одвічно були "пологовими будинками" для багатьох видів тварин.

Прибрана пожежею суха водно-болотна рослинність здобрила землю і дала потужний поштовх до відтворення цих унікальних репродуктивних територій. Колишні згарища перетворились на потужний акумулятор сонячної енергії, заплавні луки миттєво зазеленіли. Абсолютно природна поява тут ратичних тварин, які тисячоліттями стримували надмірне заростання цих територій. Випасання худоби на таких ділянках є вкрай корисним та необхідним для підтримання екологічної рівноваги природних комплексів дельти Дністра, без яких неможливе відтворення великої кількості гідробіонтів регіону.

Потужні вітри південно-східних румбів значно підтопили величезні простори прилиманних плавнів, утворивши унікальні мілководні ділянки, які є ключовими територіями для мігруючих водоплавних та коловодних птахів, де вони годуються та відпочивають.

Процеси, що зараз відбуваються, є ніщо інше, як тяжіння природи до самовідтворення та збалансованості. Вона вкотре намагається загоїти важкі рани, нанесені людиною бездумною господарською діяльністю.

Спостерігаючи таку природну ідилію, неодмінно хочеться волати: "Люди, не заважайте!!!"

Микола Роженко, к.б.н.