26 лютого 2016 р. у м. Одеса відбувся круглий стіл за темою "Обводнение плавней – важнейшее условие сохранения экосистемы дельты Днестра", де мав честь представляти державну адміністрацію Білгород-Дністровського району.

Тема, що розглядалась, є надзвичайно актуальною для підтримання екологічної рівноваги у пониззі р. Дністер.

Більшість порушених питань не викликали сумніву як щодо їх актуальності, так і до шляхів їх реалізації. Зокрема, відносно будівництва додаткових водопропускних споруд під полотном автодороги Одеса-Рені.

Однак, були і такі, які потребують додаткового, більш уважного розгляду. Зокрема, в цілому йшлося про виконання меліоративних робіт на площі у декілька тисяч га. Однак дослідження були проведені на площі 85 га (стр. 8 звіту).

Не зрозумілим також був висновок експертів щодо розчищення єриків до природних розмірів (?) в умовах порушеного природного перебігу гідрологічних циклів р. Дністер.

Не проаналізований експертами альтернативний варіант обводнення прилиманних плавнів за рахунок згінно-нагонних явищ у Дністровському лимані.

Вищезазначене та низка інших проблемних питань буде підставою для надання мною пропозицій щодо внесення певних коригувань до проекту резолюції круглого столу з боку Білгород-Дністровської РДА, які будуть оприлюднені найближчим часом.

Микола Роженко, к.б.н.

Інформація з сайту Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря сумна, разом з тим прогнозована. Машина по знищенню Дністра цілий рік не могла "заїхати" до Карагольської затоки, оскільки такі ділянки були під особливою охороною, про що я писав у звіті. Дуже сподіваюсь, що такі заходи екологічної інспекції, де сьогодні працює достатньо фахових та патріотичних співробітників, стануть постійними і рибні ресурси у Дністровському лимані отримають шанс на відновлення.

Микола Роженко, к.б.н.,

науковий співробітник ОНУ імені І. І. Мечникова,

директор Нижньодністровського НПП (1 грудня 2014 р. - 1 грудня 2015 р.)

 Фото з сайту http://bsdei.gov.ua

Екологічний форум, який сьогодні було проведено за ініціативи Білгород-Дністровської РДА, за підтримки громадських організацій екологічного спрямування та Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, має усі шанси змінити на краще стан природного середовища Нижнього Дністра у межах трьох районів (Білгород-Дністровського, Овідіопольського та Біляївського).

І ось чому. Участь у роботі форуму трьох голів районних державних адміністрацій (Біляївського, Білгород-Дністровського та Овідіопольського) з самого початку визначили рівень дискусій, їх актуальність та те конструктивне русло, в якому, на мою думку, пройшов зазначений вище захід.

Виступаючими були окреслені проблеми, що виникли в результаті зарегулювання р. Дністер, неконтрольованого туризму, незаконного вилучення природних ресурсів, незаконного будівництва у межах берегових смуг та ін.

За результатами обговорення проблемних питань була прийнята резолюція, яка віддзеркалює ставлення органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій до екологічних проблем регіону Нижнього Дністра (текст резолюції буде оприлюднений трохи згодом).

Микола Роженко, к.б.н.,

науковий співробітник ОНУ імені І. І. Мечникова,

директор Нижньодністровського НПП (1 грудня 2014 р. - 1 грудня 2015 р).

 

14 лютого, після нескінченного дощу і вітру, весна просто вдерлася в стомлений заплавний ліс Нижнього Дністра. Вночі тут перекликались сови, зрідка лунали крики перших лисок, що повертаються в рідні дністровські краї. Час від часу вітер вмивав надоїдливим дощем старі осокори. Здавалось не має цьому кінця. І ось вам, зранку середина лютого, а в заплавному лісі справжнісінька весна. Не вистачає тільки суцільного пташиного гомону. Тільки окремі синички пірнають із куща в кущ, з надією знайти там харч. З різних ущелин під сонячні промені почали вилітати комахи. В результаті сильного південно-східного вітру рівень води у Дністрі різко збільшився, підтопивши окремі ділянки.

На лісових протоках ще подекуди плавають криги. Та по усьому видно, що їх час минув.

Зупиняю погляд на грибах, якими багаті заплавні ліси і ловлю себе на думці, яка ж багата природа Дністровської дельти. Навіть серед зими своїми дарами здатна прогодувати людину. Присутність звірів відчуваю, але бачу тільки лігво дикої свині, які давно заселили Дністровські плавні, пристосувались до них і почувають тут себе скоріш всього непогано.

Неподалік «відвідав» молодий дубок, що власноруч посадив разом з колегами у перші роки становлення парку. З того часу пройшло вже майже 5 років. З 10 посаджених дерев, залишилось 2. Деякі засохли ще на першому році житя, а декілька деревців були зломлені людиною. Як же хочеться їх запитати - за що? Хто ж вас такими виховав?

Окрім того, оглянув ділянки прилиманних плавнів, які були охоплені пожежою у жовтні минулого року. Через береговий вал Дністровського лиману сюди потрапила значна кількість води, перетворивши згарища на унікальні мілководні ділянки які є найціннішими біотопами дельти. Ще 10-15 днів і тут завирує життя. До них повернуться лиски, кулики, чаплі, качки, гуси та безліч мігруючих птахів. Життя продовжується!

Микола Роженко, к.б.н.,

науковий співробітник ОНУ імені І. І. Мечникова,

директор Нижньодністровського НПП (1 грудня 2014 р. - 1 грудня 2015 р).