7-8 липня, як голова наукової ради Одеської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, прийняв участь у роботі науково-практичної конференції "Збереження біологічного й ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання громадян Украйни", організаторами якої були Всеукраїнська екологічна ліга та Національний природний парк "Святі Гори". Захід був проведений у рамках відзначення Дня працівника природно-заповідної справи.

Враховуючи те, що учасниками конференції були відомі вчені (екологи, біологи, географи та юристи) було окремо акцентовано на тому, збереження біорізноманіття треба здійснювати через донесення до людей інформації про цінність природних комплексів. 

 Святині Донеччини

Співробітники Національного природного парку "Святі гори" не просто гостинно зустріли учасників конференції, а і відтворили чарівне дійство в ніч на Івана Купайла на березі мальовничої річки Сіверський Донець, провели змістовну екскурсію для присутніх екологічною стежкою парку. Головною метою заходу було обговорення актуальних проблем збереження природних комплексів на теренах України та підтримка колег, що працюють у надскладних умовах, де постійно відчувається подих війни. Доповідь директора Національного природного парку "Святі Гори" Сергія Івановича Приймачука налаштувала учасників не тільки на конструктивну роботу, а на патріотичний дух зазначеного заходу.

Червоною стрічкою через усі виступи присутніх проходило обговорення питань щодо розвитку та збереження природно-заповідного фонду України. За результатами обговорень актуальних проблем було прийнято проект резолюції, тест якої ми оприлюднимо після опрацювання усіх пропозицій.

Звичайно, позитивним моментом було те, що у роботі конференції прийняв участь і представник Мінприроди України Романік Р.М., який також активно долучався до усіх дискусій. 

Дуже зворушливим патріотичним кроком під час проведення конференції було відвідування місця трагічної загибелі українського літака Ан-30 №80, що назавжди залишився у небі над Донеччиною. Особиста присутність на місці цих подій об'єднує та змушує по іншому цінувати рідну землю і замислитись над необхідністю збереження її природного багатства. Немає слів, щоб передати біль, яка точить душу, коли знаходишся тут.

На місці трагічної загибелі українського літака Ан-30 №80. Зліва направо: Роженко М.В. та  директор Національного природного парку "Святі Гори" Приймачук С. І. Фото Тетяни Тимочко. 

Відвідування святих місць на берегах Сіверського Донця також було глибоко зворушливим, емоційно навантаженим. 

Користуючись нагодою, щиро дякую організаторів за запрошення на конференцію, а моїх друзів за підтримку, завдяки якій участь у конференції стала можливою. 

Хронологію подій та як це було зазначено на світлинах, що тут розміщені.

Дністровська дельта – це території з численною кількістю цікавих і неймовірних історій. Про одну із таких хочеться згадати. Коли династія Корнілових, що подорожує по світу з індійськими слонами, гастролювала в Одесі у 2008 р., до мене звернулись її представники з проханням запропонувати територію, де б тварини могли бодай декілька днів побути у природі і відновити сили. Кращого місця, ніж вершина Карагольської затоки, годі було і шукати. Так і зробили. Слони прибули на територію унікальної Дністровської дельти. Як тільки не коментували численні телеканали цю подію. Раділи події усі! Діти прилеглих сіл разом з дорослими приходили, щоб краще розгледіти "індійське диво". Слони користувались природними купальнями з багнюки та пилу, їли соковиту Дністровську траву. Не можу стверджувати, що їм це запам'яталось, але те, що ми згадуємо це, як неймовірну історію - факт.

Ознайомився з інформацією про перших туристів у Нижньодністровському НПП на "таємничому" Білому озері. Озеро Біле дійсно має багато таємничих сторінок у своїй історії існування. І туризм у цих місцях справа корисна та необхідна. Та все має бути у свій час. Адже зовсім не є таємницею те, що на сьогодні це озеро одне із небагатьох нерестовищ таких риб як карась, лящ, плітка та ін. В місцях нересту заборонено рух на моторних плавзасобах. Більш того, на Білому озері гніздяться багато видів птахів, в т.ч. і тих, що занесені до Червоної Книги України, зокрема, білоока чернь, орлан-білохвіст, гніздо якого багато років було розташоване у безпосередній близькості до озера. Цей птах є досить вразливим видом і завжди кидає гніздо разом з пташенятами, якщо поруч з’являються люди. Загально відомо, що в державі оголошено період тиші до 15 червня саме з метою забезпечення успішного гніздування та виведення пташенят. Як це можна поєднати з екскурсіями в цей час на оз. Білому, мені особисто зрозуміти важко. Чи першочерговими завданнями парку вже не є збереження рідкісних видів, а проведення екскурсій за будь яких обставин? А може адміністрація парку не знає про екологічні процеси, які зараз відбуваються на о. Білому і тому рекламує діяльність, яка негативно впливає на природні комплекси Нижнього Дністра?

Пост про екскурсію знаходиться за посиланням.

Також додаю знімки з екрану: 

Плавні Дністра для місцевих жителів - це не тільки природні ресурси, це джерело надхнення, ліричних віршів та думок про вічність. Дністер оспівують у піснях, про нього складають вірші, які вчать любити та берегти цей край. Ось як це лірично звучить у Олександра Ройченка, який багато своїх творів присвятив Дністру.

Фрагмент з репортажу Першого Національного каналу від 13 вересня 2015 р.

Повна версія: https://www.youtube.com/watch?v=QEMjMaB0aII&feature=youtu.be

Острів Зміїний - це найпівденіша ділянка суходолу України. Декілька днів тому повернувся звідти з експедиції, де розташована науково-дослідна станція Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Вивчення біоти та гідрохімічних характеристик ділянок моря, що оточують острів - головна задача співробітників, що там працюють.

Під час експедиції довелось чути та бачити багатьох видів птахів. Зокрема, доволі часто було чути перепела, окремі невеликі зграї горлиці звичайної час від часу потрапляли до поля зору. Сови, сорокопуди та багато інших видів птахів використовують цю територію як своєрідне "литовище", де можна перепочити під час міграцій. Ось сіра чапля примостилась на скелях острова, долаючи довгий шлях до Дністра або Дунаю.

На мілководних ділянках навколо острова звичайними є краби, морські коники. На більших глибинах можна спостерігати мідій та рапанів. Катрани, камбала зустрічаються вже рідко та все ж радують око дослідників час від часу.

Невеличкі зграї дельфінів постійно чатують на рибу неподалік острова. Не все, про що я пишу, потрапило до об'єктиву фотоапарату, та дещо все ж можна побачити на цих фото.